Перший запис з'явився взимку, коли Ярина переїхала у квартиру з вікнами на водосховище й помітила, що щовечора виливає половину чайника. Ми почали рахувати: скільки води насправді треба, скільки листа, як швидко холоне маленький заварник. Аркуш із тими підрахунками досі лежить у теці на редакційній полиці.
За три роки журнал розрісся до кількох сотень рядків: сорт, наважка, посуд, градуси на початку й наприкінці, короткий опис смаку. Згодом додалася окрема таблиця про воду — з-під крана, з фільтра, бутильовану. Сайт зібрано саме з цих записів, без переказів чужих книжок.
П'ять правил, яких ми тримаємося
Десять повторень
Жодна схема не з'являється на сайті, доки ми не повторили її щонайменше десять разів у різні дні. Вода взимку й улітку поводиться по-різному, і один вдалий вечір нічого не доводить.
Тільки числа
Замість «доки не потемніє» вказуємо вагу, об'єм, температуру й тривалість — без цього наш результат не відтворити на іншій кухні.
Нуль — теж результат
Якщо два способи дають однаковий смак, ми так і пишемо. Це заощаджує читачеві час і зайві покупки.
Без порад про самопочуття
Наші теми — смак, аромат, вода, посуд і звички. Про вплив напоїв на організм ми не пишемо й нічого такого не радимо.
Без брендів
У таблицях ви побачите «скло» чи «глину», але не торгову марку: важить матеріал, а не логотип.
Ми не переконуємо нікого пити чай. Ми лише записуємо, що з ним відбувається, коли його не квапити.
Ярина Довгаль, випускова редакторка
Четверо за одним столом
Ярина Довгаль складає випуски й розбирає пошту. Тарас Лук'яненко веде журнал вимірювань і відповідає за таблиці. Олеся Гармаш пише про посуд і воду. Богдан Сірик перевіряє кожне число перед публікацією та зберігає архів старих нотаток. Усі тексти написано за нашими власними записами.
Працюємо в невеликому офісі на проспекті Свободи: дві конфорки, звичайний електричний чайник, кухонний термометр, ваги, що показують десяті частки грама, і полиця посуду, зібрана за сім років. Професійного обладнання тут немає свідомо — наші цифри мають повторюватися на звичайній домашній кухні.
Улітку частину вимірювань робимо просто на набережній: термос, складаний столик і перевірка, як швидко чай холоне на вітрі з Дніпра. Ці замітки потім стають окремими текстами про чай поза домом.
Чого на цьому сайті не буде
Lomirevaso — не крамниця й не сервіс. Тут не продають чай, посуд чи аксесуари, не беруть замовлень, не надсилають посилок і не проводять платних дегустацій. Кошика, передплати й особистого кабінету немає — і не планується.
Особистих рекомендацій ми теж не даємо. Запитаєте про градуси, час, посуд чи послідовність — відповімо докладно, бо це наші теми. Але що саме вам пити й скільки, вирішуєте тільки ви.
Подробиці зібрано окремо: про що цей сайт, відкриті сторінки, гроші не потрібні та про зворот коштів.
Як народжується випуск
Новий випуск з'являється приблизно раз на місяць. Тема зазвичай приходить із листа читача або з дрібниці, яку хтось помітив за власною чашкою. Потім два-три тижні ми по черзі повторюємо схему й заносимо результати в спільну таблицю.
Коли розкид між повтореннями стає меншим за два градуси й десять секунд, тему передають авторові. Тарас звіряє кожне число з журналом, Ярина прибирає з чернетки все, що не підкріплене цифрою. Приблизно третина чернеток так і лишається в шухляді — і це нормально.
Останній етап — практичний. Хтось читає текст уголос, а інший тим часом заварює чай точно за написаним, тримаючи чашку в одній руці. Якщо доводиться перепитувати, абзац переписують, доки він не стане зрозумілим з першого разу.
Якщо у вас є власна звичка, пов'язана з чашкою, чайником чи вечірнім вікном, — розкажіть нам про неї. Найцікавіші ми перевіряємо на своїй кухні й розповідаємо про них у найближчих випусках.
